Відданість обраній справі

2011-11-07

Якщо живе у серці пісня ,
І проситься у білий світ,
Якщо у серці пісні тісно,
Благословлю її в політ!

Зберегти та примножити – цей заклик, вигравіруваний на гербі Орджонікідзе, визначає позицію людей для яких поняття батьківщина має реальні географічні обриси, обриси рідного міста. Примножити його славу та зберегти традиції – значить залишатись оржонікідзевцем. Просочуватись у безкраї степи, розчиняючись у сивих вітрах і віддаватись до останку землі своїх пращурів.
Під знаком любові до рідного міста проходило у ювілейний день народження спільного дому урочисте засідання громадськості Орджонікідзе. Міський голова Іван Цупров відкрив урочистості, стверджуючи, що довголіття міста – у людях, чия мудрість рятувала у найскрутніші часи, а працьовитість – рухала вперед. З глибокою шаною міський голова говорив про людей, які поклали життя за процвітання краю, тих, хто працював заради майбутнього. В урочистій обстановці. За неоціненний внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста, вищою почесною відзнакою міського голови, медаллю « За заслуги перед містом», було нагороджено фахівців, що понад 30-ть років віддали обраній справі. Серед них – Олександр Васильович Гавриш.
Це постать, яка займає центральне місце в культурному житті міста Орджонікідзе. Це людина, яка дивує всіх своїм талантом, своїм співом, своєю добротою та відкритістю. Олександр Васильович – художній керівник хорового колективу, працівник вищої кваліфікації. Він керує групою сольного співу у Будинку творчості дітей та юнацтва. Це гурток обдарованих дітей, які талановиті, працьовиті, і які хочуть бути схожими на свого педагога.
Олександр Васильович почав співати ще з 10 років. Потім закінчив музичну школу в м. Кривий Ріг (1952- 1958 р.). Згодом - Дніпропетровське музичне училище з відзнакою та Харківський інститут культури за фахом «художній керівник хорового колективу» (1968 – 1973 р.).
Вміння співати, як зауважує Олександр Васильович, у ньому відкрила природа, а ще він наслідував талант від батька. Професійно співати навчили викладачі вокалу в училищі та в інституті. На сцені свою творчість розпочав з 1968 р. і до сьогодні дарує талант людям. Він займається улюбленою справою, і ніколи в житті не пошкодував про те, що обрав саме таку професію. Це, мабуть, той випадок, коли професія стає натхненням усього життя.
Загальний стаж роботи у сфері культури – 48 років. Якщо запитати у Олександра Васильовича «Що ви вкладаєте в поняття «культура», то можна отримати чітку, повну, розгорнуту відповідь: «Культура – це надбання суспільством та людиною сукупності норм, правил спілкування, поведінки в суспільстві, сім'ї, робочому колективі, що виробило людство за час свого інтелектуального розвитку. Центральне місце в художній культурі, на мою думку, займають література, яка передає почуття людини, її переживання, образотворче мистецтво, яке розкриває реальний світ людини, та музика – струни людської душі.»
Для Олександра Гавриша не існує життя відносно часу, він завжди молодий душею. Його професія є основним для нього – є його життям. За роки роботи в Будинку творчості Олександр Васильович випустив чимало чудових талановитих дітей, які обрали своєю професією музику, спів та театрально-музичне мистецтво: Циганок Андрій, Швець Наталя, Щеднова Наталя, Хомічук Ганна, Шустова Катерина, Нємченко Оксана.
Тож не дивно, що в свої 67 років сьогодні Олександр Васильович Гавриш сповнений життєвих сил, енергії, творчої наснаги та нових ідей. Він окрилений піснею – і цим все сказано.

Кiлькiсть переглядiв: 77

Коментарi